основи пластичної анатомії урок№36,№37

План уроку№36,№37

з предмета «Основи пластичної анатомії»

Тема:№10

Тема уроку  №36,№37   Череп людини

Череп одна з найважливіших частин скелету. 

Він захищає головний мозок, органи почуттів, початкові відділи травної і дихальної систем людини. 

Череп умовно поділяють на мозковий та лицьовий відділи. Обидва відділи поєднані анатомічно, але мають різне походження. Умовна межа розподілу мозкового і лицьового відділів черепу пролягає по нижній площині надперенісся (грабеллі), верхньому краю очної ямки, по верхньому краю виличної дуги до зовнішнього слухового отвору у скроневій кістці. 

ЛИЦЬОВИЙ ЧЕРЕП

                                                                                 лобова
                          тім'яна права                                                     клиноподібна права

 

   Розглянемо пластику головних кісток черепу. 

Череп людини складається з 23 кісток, мозковий відділ черепу має яйцеподібну форму спереду, збоку, зверху, позаду — форму кулі. 

    Формують мозковий череп 8 кісток: лобова, решітчаста, клиноподібна, потилична, парні 2 скроневі, парні 2 тім'яні. 

В мозковому черепу розрізняють склепіння і основу черепа. (Мал. 6,7,8,9) 

  1. Лобова кістка закриває порожнини черепної коробки спереду на її поверхні розташовані виступи — лобові горби, які мають важливе значення у пластиці лоба. Нижче біля надочних країв виявляються надбрівні дуги які сходяться навкоси, утворюють заглибину, надперенісся (глабелла). Зовнішні краї лобової кістки визначаються скроневими лініями які з боків межують з клиноподібною кісткою, у верхній частині лобова кістка за допомогою вінцевого шва з'єднується з парними тім'яними кістками. 

   У нижній частині лобова кістка утворює верхню поверхню очних ямок і переходять у виличні відростки. 

  2. Клиноподібна кістка бере участь в утворені основи черепа, його бічної стінки і знаходиться в ЇЇ середині у вигляді клина. Передня частина цієї кістки утворює зовнішню стінку очної ямки. Позаду вона поєднується зі скроменевою кісткою і зверху з тім'яною.         Спереду зверху клиноподібна кістка межує з лобовою кісткою. Особливого пластичного значення клиноподібна кістка не має. На поверхні черепу її можна побачити частково. 

   3. Потилична кістка формує задню нижню стінку черепа, його основу. Зверху з'єднується з двох сторін лямбодоподібним швом з тім'яними кістками.У нижній бічній частині поєднується зі скроневими кістками. 

  У верхній частині потиличної кістки виступає зовнішній потиличний виступ. Він легко намацується під шкірою. В нижній частині знаходиться зовнішнє потиличне підвищення. 

   На основі потиличної кістки знаходиться великий потиличний отвір, де череп поєднується з хребетним стовпом атланто -потиличним суглобом, крізь перший шийний хребець. Ширина потиличної кістки відповідає ширині між лобовими горбами.

   4. Скроневі кістки (парні) утворюють нижні бічні поверхні черепної коробки, позаду знизу прилягають до потиличної кістки, зверху сполучаються з тім'яними кістками лусковим швом, спереду межують з клиноподібною кісткою. У середині в основі скроневих кісток лежать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий отвір. Вище нього в напрямку лицьової частини розташований виличний відросток скроневої кістки. 

 Позаду слухового отвору розміщується соскоподібний відросток. Виличний відросток скроневої кістки поєднуючись з скроневим відростком виличної кістки, утворює виличну дугу, що легко промацюється під шкірою. 

 Вона має важливе пластичне значення у бічній поверхні черепа. Нижче зовнішнього слухового отвору скронева кістка має загострений знизу довгий тонкий шилоподібний відросток. 

  5. Тім’яні кістки (парні) утворюють верхню стінку мозкової коробки (склепіння) і мають чотирикутну форму. По сагітальній лінії, по середині, між тім’яними кістками спереду назад прямує стрілковий шов, який її поєднує. 

  Спереду тім’яні кістки поєднуються з лобовою кісткою поперечним вінцевим швом, позаду з’єднуються з потиличною кісткою лямбодоподібним швом. 

 Бічні поверхні тім’яних кісток поєднуються зі скроневими кістками лусковим швом і межують з клиноподібною кісткою. Тім’яні кістки мають три утворення, які мають особливе пластичне значення: тім’яне підвищення – найвища точка мозкового склепіння, знаходиться приблизно посередині голови. В центрі кожної тім’яної кістки є виступ - тім’яний горб, їх два.    Ширина мозкового черепа визначається, як найбільша відстань між тім’яними горбами.  

  6. Лицьовий відділ черепа. Кістки лицьового черепа пов’язані з рухом нижньої щелепи, жувальною функцією, а також з органами зору, нюху, смаку, виконуючи захисну функцію. Лицьова частина черепа складається з п’ятнадцяти кісток. Одна з них під’язикова кістка, знаходиться поза черепом, на передній поверхні шиї. 

  З інших кісток шість парних: верхньощелепні, виличні, носові, сльозові, піднебінні і нижні носові раковини. Непарних кісток три: леміш, нижня щелепа, під'язикова. 

  7. Верхньощелепна кістка має важливе пластичне значення. Складається з центральної частини, тіла і чотирьох відростків: лобового, виличного, коміркового і піднебінного. Центральна частина бере участь в утворенні очних ямок, западин порожнини носа і рота. 

  У верхній частині лобовий відросток поєднується з носовою частиною лобової кістки, з боків - виличний відросток поєднується з виличною кісткою. 

  У нижній частині комірковий відросток на своїй дузі несе зубні комірки куди входять корені зубів. Піднебінний відросток бере участь у формуванні твердого западиною піднебіння. 

  8. Вилична кістка парна має два відростка.Верхній або очний відросток прямує нагору поєднуючись з лобовою і клиноподібною кістками. Нижній скроневий продовжує виличну дугу,доходячи до вуха виличний відросток визначає ширину і форму обличчя. 

  Відстань між краями вилиць найширше місце у лицьовому черепі. Випукла вилична кістка робить обличчя широким, а плеската — вузьким. 

  Пластика щоки на лицьовій поверхні має форму неправильного чотирикутника і відіграє значну роль у пластиці і рельєфі обличчя. 

  Спереду вилична кістка поєднується з верхньою щелепою. Велична кістка бере участь у формуванні зовнішньої стінки очної ямки западини. 

 9. Носова кістка парна, з'єднується разом під прямим кутом двома невеликими чотирикутними тонкими пластинками, утворює спинку носа по середній лінії. 

  Зверху з'єднуються з лобовою кісткою, а нижній край бере участь в утворенні грушоподібного отвору порожнини носа. 

  У нижній частині порожнини носа знаходиться носова ось. Від величини носової кістки, ступеня її викривлення, форми грушоподібного отвору залежить пластика носа. 

                                                 Мал. 10 Анатомічні точки черепа 

1— тім'яна кістка;  
2— потилична кістка; 
3— соскоподібний відросток;  
4— зовнішній слуховий отвір; 
 5— виростковий відросток нижньощелепної кістки; 
6— вінцевий відросток нижньощелепної кістки;  
7— висхідна гілка ;
8—  кут нижньощелепної кістки; 
9 — підборідкове підвищення;  
10— верхньощелепна кістка; 
11— вилична кістка; 
12— носова кістка; 
13— клиноподібна кістка; 
14— надбрівна дуга; 
15— лобовий горбок; 
16— скронева кістка, 
17— шилоподібний відросток. 

Череп. Вигляд спереду: 
1 — лобовий горб;  
2 — надбрівна дуга; 
 З — очна западина;  
4 — вилична кістка;
 5— верхньощелепна кістка; 
6— коміркова дуга верхньощелепної та нижньощелепної кісток; 
7— нижньощелепна кістка; 
8— собача ямка; 
9— грушоподібний отвір; 
 10 — тім'яний горб

Кожна гілка нижньощелепної кістки має два відростка, передній - вінцевий і задній - виростковий і поділяється між собою вирізкою. Виростковий відросток має голівку і утворює нижньощелепний суглоб

  Прямуючи згори до низу на бокову стінку мозкової частини черепа, вінцевий шов роздвоюється на передній, так званий основно-лобовий і задній - основно - тім'яний шви.           Нижня щелепа непарна, єдина рухлива кістка підковоподібної форми. 
Складається із тіла та двох гілок сполучених з тілом під тупим кутом 110130°. 

Завдання:

1.Опрацювати даний матеріал.Виявити та проаналізувати особливості будови кісток черепу людини.

2.Виконати малюнки черепу людини,формат А 4 (лінійний малюнок ).